Вибач.

Почну з прохання. Як будь-якому автору, мені цікаво, чи хтось це читає. Також дуже цікаво - хто. Тому, будь ласка, хто прочитає саме це повідомлення - відпишіться в коментах. Буду вдячна.

Про що говоритиму? Останні два дні просто "витягую" з себе слова... Втомилась писати. Ступор. Знову...
Знаєте, я дуже люблю дізнаватися долі людей. З ким дружили, з ким - були заклятими ворогами... В творчості допомагає. Джерела, так сказати... Але я раптом зрозуміла, які все ж люди злі і жорстокі. Людей. яких ми колись обожнювали, дружили, можемо от так одразу взяти і зненавидіти. Чому ми такі? Я ж теж така...
Ми легко викреслюємо те, що колись було для нас всім. Зневажає тих, що протягом років приносили нам щастя, дарували підтримку...
Злі ми і жорстокі. Самі себе так знищимо... Хочеш комусь допомогти - тебе відкидають. Тобі боляче, але подумай, хіба ти так не робив?..
Робив. Все повертається. Але ми цього ніколи не змінимо. Не зможемо. Не захочемо. не надамо значення.