среда, 2 мая 2012 г.

Сказала б, що не судилося, але я не вірю в долю...

А ви вірите, що мрії збуваються?
Всі, мабуть, хоч раз у житті загадували бажання, коли бачили, як падає зірка, коли бачили на годиннику "00:00", чи коли кидали у фонтан монетку...
Ви вірите, що ці бажання здійснюються? Чи ми навмисно загадуємо саме ті, які впевнені, що здійсняться? Ми хочемо вірити в дива, тому й створюємо для їх втілення "зручні умови"?
Я не знаю. І, до речі, навіть не хочу розгортати цю тему... Я лише хочу загадати бажання. Одне єдине...
Я знаю, що воно не здійсниться. Воно нереальне, неможливе... Так, як неможливий ідеал у світі. Ідеал будь-чого... Бо ідеалу не існує. Але я завжди його шукаю. У всьому і у всіх. І кожного разу розчаровуюсь... Але продовжую пошуки, щоб ще раз опустити руки...
Отже, бажання. Звичайно я не буду його озвучувати... Просто загадаю. І зазначу це тут. Все, що залежить від мене, я завжди досягаю. Будь-якою ціною, скільки б часу і сил це в мене не забрало - якщо я впевнена, що мені це потрібно, то я цього досягну. Але це бажання від мене не залежить.. На жаль. Ба більше, я знаю, що воно ніколи не здійсниться... Сказала б, що не судилося, але я не вірю в долю...
Для чого витрачати час на те, що і так не принесе нічого, окрім розчарування?.. А я не знаю. Щоб нудно не було, мабуть...
От не знаю. Чесно. Я сама себе не завжди розумію....

Комментариев нет:

Отправить комментарий