Біохімія

Спробую написати щось типу статті. Не судіть строго.


Отже, кожен з нас, мабуть, у молодій юності щиро вірить у кохання, чи не так? "Щиро" закохується, "літає на крилах" і т.д. Так от, як майбутній психолог хочу пояснити, що "кохання" чи "любов" - це всього лиш біологічний процес. Іноді навіть хвороба.

Як же розвивається наша хвороба. Отже: "Період закоханості, "зачарування" триває максимум три роки. В цей період ми ідеалізуємо партнера, не помічаємо його недоліків. З*являються симптоми: неспання, порушення апетиту, підвищується серцебиття, змінюється артеріальний тиск. Цікаво, що саме ці симптоми є ознаками КЛАСИЧНОГО НЕВРОЗУ. Надалі наш організм просто не витримує такої нагрузки, він виснажується.

Коли "симптоми" проходять, ми починаємо розширювати поле зору, і розчаровуємось.
ЛЮБОВ приходить лише після закоханості і розчарування. Це вже стабільність, "золота середина".
Любов включає в себе не лише почуття, але й обов*язки."

Словом, люди, подумайте логічно: любов - це буденність, отже, після "хмар" і "закоханості" ми повертаємось до того ж самого, від чого тікали - від буденності. Тільки з "додатковим багажем" чужих проблем.

От вам це потрібно? Мені - ні. І щаслива, що нарешті зрозуміла це. Щоправда, часу пішло...