Повернутися, щоб зрозуміти, чому пішов

Світ розпадається на частини, коли намагаєшся вийти з зони комфорту. Ти сумніваєшся. Завжди сумніваєшся: "А чи правильно я зробив?".. Сумніваєшся, не розуміючи, що щоб ти не зробив - це буде правильним. Бо це твій вибір. Твоє Життя. Твоя правильність. Без жодних рамок та стандартів.

Іноді здається - зробив помилку. Зруйнував все, що було, а те, що має бути ще не збудував..Мрієш повернутися, але немає куди. І ти починаєш будувати. Крок за кроком, йдучи нелегким шляхом... Будуєш, але все одно мрієш повернутися назад.

Знаєш... колись у тебе обов язково випаде нагода заглянути через шпаринку у минуле. І, повір, саме тоді ти зрозумієш усю красу теперішнього.

Іноді просто варто повернутися, що б зрозуміти, чому колись пішов.

Де логіка?

Де логіка? Питання дня, якщо чесно. Близько п яти місяців тому я опублікувала пост "Логічне завершення". Але це була не моя логіка... Та й взагалі - у чому логіка кінця?

За останні місяці я багато чого зрозуміла. Зокрема те, що не варто занадто опиратися на когось і занадто вірити комусь... і в когось. Ні до чого хорошого це не призведе... Це взагалі не призведе ні до чого, окрім як до втрати якоїсь частинки своєї власної особистості. До втрати себе.

Багато чого змінилося. Почалося нове життя... І суть зовсім не в переїзді, нових знайомствах чи чомусь подібному... Це все, звичайно, чудово, але... Від себе не втечеш. Головне - це зміни в собі.

Віра в себе. Лише в себе, а не в когось іншого... Люди у нашому житті приходять і йдуть... Цього не змінити... Звичний хід речей. І нікого не можна у цьому звинувачувати. Йдуть не в плані переїзду... Йдуть з твоєї душі, хоч пафосно це не звучить.

Назавжди в тебе залишаєшся лише ти сам. То ж не варто втрачати себе.