понедельник, 21 мая 2012 г.

Ідеал, ти де? Існуєш взагалі?

Мда... псіханула я сьогодні. Неприємний був день, чесно... Таке сто % тільки зі мною могло статись... Але це все таке... це минуле - на нього не можна озиратись!

Не можна озиратись на минуле..хм. Я от "перемотую" в пам*яті минулий рік, і розумію, що протягом нього пережила більше, ніж за все попереднє життя. Навіть вирішила написати таку собі повість "Один рік". Ну, так , там на повість вистачить!

Як кажете, варто?..

Так вже хочеться від всього віддалитись і поринути в "власні історії". Так багато вже їх зібралось в голові... Ех, коли ж нарешті буде спокій? Не відчуваю тієї свободи, тих можливостей, які б мали бути. Не відчуваю... Потрібна мені зараз така людина, як зможе надати мені стимулу до чогось.

Попередня, схоже, вичерпалась... Я просто звикла ідеалізувтаи людей. Я все звикла ідеалізувати, тому що саме ідеал дає мені стимул до самовдосконалення.

Ідеал, ти де? Існуєш взагалі? Чи мені завжди доведеться створювати тебе самостійно? До речі, у моїх історіях створювати ідеал не потрібно, він створюється сам. Щоправда, не знаю чи збігається моє уявлення про ідеал із вашим... Та це, мабуть, не важливо. І неможливо.

Може, поділитесь? Що для вас є ідеалом?

Сумніваюсь, що хтось відпише, але що кожен замислиться - впевнена.

Гарного всім вечора :)


1 комментарий:

  1. Спасибі, тобі теж :)

    Для мене ідеал - це неідеал. Людина має мати амбіції і втілювати їх. Ще мене приваблюють дуже мотивовані люди. І взагалі, приваблює все, причину чому я неможу знайти.Бо тоді не вистачає якоїсь частинки в образі, і люлина стає неідеалом :))

    ОтветитьУдалить