Не можу стриматись, щоб не написати)
Зранку був жаааааааааааахливий настрій, нікуди не хотілось йти... Купила папужку, Ріо)) Далі в планах було сидіння вдома... Але все змінив телефонний дзвінок, під час якого мене поставили перед фактом, що через 5 хв я маю бути на зупинці і їду в центр)..
Не можу я опиратися Нусічці...))
Ніколи ще так легко не знайомилась з новими людьми і не відчувала такого приємного спілкування...) На жаль, наше улюблене з Нусею кафе було повністю зайняте... і якийсь старший чоловічок таки вмовив нас зайти в їх Арт кафе, яке працює "до 4 ранку". І от вам моя порада... Ніколи, НІКОЛИ не слухайте стареньких чоловічків і не ходіть в такі кафе)) Через годину очікування на вареники, ми врешті вийшли зз цього сирого, темного місця....
Було холодно. І ми все ж добрались до нашої кафешки "На бамбетлях". Правда, на чотирьох нам дістався малеееенький столик, але, як то кажуть, в "тесноте, да не в обиде".
Потім всіх провівши пішли з Нусею на маршрутку, до якої йти хв 10-15, замість того, щоб пройти кілька кроків до трамвайної зупинки...Але ж це є ми...))
Словом, день видався ЧУДОВИЙ.
Дякую Нусічці))
P.S. от я знову про тебе написала*
Зранку був жаааааааааааахливий настрій, нікуди не хотілось йти... Купила папужку, Ріо)) Далі в планах було сидіння вдома... Але все змінив телефонний дзвінок, під час якого мене поставили перед фактом, що через 5 хв я маю бути на зупинці і їду в центр)..
Не можу я опиратися Нусічці...))
Ніколи ще так легко не знайомилась з новими людьми і не відчувала такого приємного спілкування...) На жаль, наше улюблене з Нусею кафе було повністю зайняте... і якийсь старший чоловічок таки вмовив нас зайти в їх Арт кафе, яке працює "до 4 ранку". І от вам моя порада... Ніколи, НІКОЛИ не слухайте стареньких чоловічків і не ходіть в такі кафе)) Через годину очікування на вареники, ми врешті вийшли зз цього сирого, темного місця....
Було холодно. І ми все ж добрались до нашої кафешки "На бамбетлях". Правда, на чотирьох нам дістався малеееенький столик, але, як то кажуть, в "тесноте, да не в обиде".
Потім всіх провівши пішли з Нусею на маршрутку, до якої йти хв 10-15, замість того, щоб пройти кілька кроків до трамвайної зупинки...Але ж це є ми...))
Словом, день видався ЧУДОВИЙ.
Дякую Нусічці))
P.S. от я знову про тебе написала*
немає за що:*
ОтветитьУдалить