Якось все так змінилось. Швидко. Рішуче. Легко. Неочікувано. Не щось зовнішнє, ні... Щось всередині. Дивно...
Останнім часом замислювалась, у чому, з того, що ми щодня робимо, є сенс?.. І, знаєте, зрозуміла одну чудову річ - він є у всьому. Коли і як ми прокидаємось, з якої ноги встаємо, у тому, який у нас настрій, які плани на день, у тому, що ми одягаємо, як і з ким вітаємось, кого раді бачити, а кого - не дуже. І навпаки - хтось щасливий бачити нас, а комусь - просто байдуже.
У всьому є сенс. У книгах, у фільмах, навіть у моїх віршах хтось колись бачив сенс, а хтось - вважав це "грою в рими". Може, так і було.. Але навіть у цій "грі" на той час був сенс.
Усе має сенс. Іноді, можливо, втрачає його, іноді - знаходить... І ми маємо сенс. Усі ми, хто ходить по Землі, хто може усміхатися, плакати, радіти, сумувати... Відчувати.
У всьому є сенс.
Тож чи варто шукати сенс, якщо життя наповнено ним по вінця?..
Останнім часом замислювалась, у чому, з того, що ми щодня робимо, є сенс?.. І, знаєте, зрозуміла одну чудову річ - він є у всьому. Коли і як ми прокидаємось, з якої ноги встаємо, у тому, який у нас настрій, які плани на день, у тому, що ми одягаємо, як і з ким вітаємось, кого раді бачити, а кого - не дуже. І навпаки - хтось щасливий бачити нас, а комусь - просто байдуже.
У всьому є сенс. У книгах, у фільмах, навіть у моїх віршах хтось колись бачив сенс, а хтось - вважав це "грою в рими". Може, так і було.. Але навіть у цій "грі" на той час був сенс.
Усе має сенс. Іноді, можливо, втрачає його, іноді - знаходить... І ми маємо сенс. Усі ми, хто ходить по Землі, хто може усміхатися, плакати, радіти, сумувати... Відчувати.
У всьому є сенс.
Тож чи варто шукати сенс, якщо життя наповнено ним по вінця?..
Комментариев нет:
Отправить комментарий