Не повертайте людей.

Не повертай людей. Це не речі. Ніколи, нізащо, ні за яких обставин не повертайте!
Чому? Вони не повернуться! Це будуть вже не вони. Бо ви для них вже не ви. Ви чужі один одному. Старі рани не заживають, не латаються... Ні.

Цього року я намагалася повернути близьких мені людей. Трьох. Це була найбільша моя помилка у житті. Жодного з цих трьох людей поруч зараз немає. Я не можу зателефонувати їм і сказати "привіт". Я не можу написати їм, щоб поцікавитись як справи. Не можу. Не могла й рік тому, але чомусь хотіла це виправити. І мені це вдалось! На кілька місяців, а може й пів року я повернула собі їх! А потім... Потім вони знову пішли. Тільки з новим болем.

Просто взяли і пішли. Без пояснень, без сварок, без взаємних образ. Наче в класі, після уроків, твій сусід не зачекав на тебе, як завжди, а просто мовчки взям сумку і пішов. А ти залишився. Сам.

Думаєте, це залежить від людей? Ні. Не зовсім. Це залежить від часу, від пережитих подій. Помилки, пов*язані з людьми, не виправляються. Ніколи і ніким. Тому, бережімо близьких нам людей зараз, у цю мить, коли вони поряд. Не втрачаймо їх... Бо повернути буває нереально.