Така цікава штука... Деякі люди вважають, що я дивна, чи говорю не серйозно про те, що не хочу довго жити. Але це дійсно так! Чому? Тому що не бачу сенсу жити до старості... Я її боюсь.
Я не бачу сенсу заводити сім*ю, в якій з роками вже не буде ні кохання, ні щастя, ні радості, а тільки звичка; не бачу сенсу народжувати дітей (ні, сенс, звичайно є, але я не про це), я про те, що потрібно бути готовим взяти на себе таку відповідальність. Не просто завести дитину, бо "всі так роблять", а виростити з неї людину. Я так не зможу. Я за себе ледве можу нести відповідальність... Мені самій опіка потрібна.
Не хочу я "стандарту", буденності до якої всі звикли. Навіть не те що не хочу - не зможу. Ніколи. Це точно.
Я можу займатися творчістю. Розвиватися у психології. Можу, хочу, буду. Але для цього не потрібно довго жити. Я не хочу прожити 90 років, я хочу прожити 40, але гідно. Так, щоб в них було більше "життя", ніж у цілій сотні.
Я не бачу сенсу заводити сім*ю, в якій з роками вже не буде ні кохання, ні щастя, ні радості, а тільки звичка; не бачу сенсу народжувати дітей (ні, сенс, звичайно є, але я не про це), я про те, що потрібно бути готовим взяти на себе таку відповідальність. Не просто завести дитину, бо "всі так роблять", а виростити з неї людину. Я так не зможу. Я за себе ледве можу нести відповідальність... Мені самій опіка потрібна.
Не хочу я "стандарту", буденності до якої всі звикли. Навіть не те що не хочу - не зможу. Ніколи. Це точно.
Я можу займатися творчістю. Розвиватися у психології. Можу, хочу, буду. Але для цього не потрібно довго жити. Я не хочу прожити 90 років, я хочу прожити 40, але гідно. Так, щоб в них було більше "життя", ніж у цілій сотні.
Комментариев нет:
Отправить комментарий