Люди, от чому ви такі люди? Чому ви не незвичайні істоти, які мислять більш глобально, яким цікаво відкривати щось нове і ламати стандарти?
Сьогодні подруга сказала, що вона дуже легко відпускає людей. А я відповіла, що я ніколи їх не відпускаю. Вони, звичайно, можуть йти, я їх не тримаю і не прив язую... Але для мене вони залишаться зі мною. У моєму світі все для мене і крутиться навколо мого світогляду...
Я сьогодні сказала, що поступаю на психологію лише для себе, а практикувати її не збираюсь, так як мене дратують люди і я не хочу з ними працювати. Мені сказали, що це дивно...
І це справді дивно. У моєму житті все дивно... Я ненавиджу людей і дітей, але хочу присвятити своє життя вивченню їх внутрішнього світу; я відкидаю людей, які прагнуть спілкування зі мною і тягнусь до тих, кому абсолютно непотрібна; я пишу, щоб зламати стандарти тим самим вдаряюся об нерозуміння; я мислю нестандартно, але це не приносить мені нічого окрім болю... Я кажу, що страждаю від свого відлюдницького характеру і нестачі спілкування, хоча ця пустота і біль насправді є тим, чим я живу.
Я ненавиджу брехню, але часто приховую щось сама... Я зла і егоїстична істота, яку більшість людей чомусь вважають доброю і щирою...
Смішні ви, люди. Чому ви такі? І чому я серед вас, якщо у сценарії цього світу немає ролі для мене?
Сьогодні подруга сказала, що вона дуже легко відпускає людей. А я відповіла, що я ніколи їх не відпускаю. Вони, звичайно, можуть йти, я їх не тримаю і не прив язую... Але для мене вони залишаться зі мною. У моєму світі все для мене і крутиться навколо мого світогляду...
Я сьогодні сказала, що поступаю на психологію лише для себе, а практикувати її не збираюсь, так як мене дратують люди і я не хочу з ними працювати. Мені сказали, що це дивно...
І це справді дивно. У моєму житті все дивно... Я ненавиджу людей і дітей, але хочу присвятити своє життя вивченню їх внутрішнього світу; я відкидаю людей, які прагнуть спілкування зі мною і тягнусь до тих, кому абсолютно непотрібна; я пишу, щоб зламати стандарти тим самим вдаряюся об нерозуміння; я мислю нестандартно, але це не приносить мені нічого окрім болю... Я кажу, що страждаю від свого відлюдницького характеру і нестачі спілкування, хоча ця пустота і біль насправді є тим, чим я живу.
Я ненавиджу брехню, але часто приховую щось сама... Я зла і егоїстична істота, яку більшість людей чомусь вважають доброю і щирою...
Смішні ви, люди. Чому ви такі? І чому я серед вас, якщо у сценарії цього світу немає ролі для мене?
Комментариев нет:
Отправить комментарий