...це була ілюзія!..

Сьогодні ще раз переконалася, що не розбираюсь в людях. Здавалося б, хтось особливий, оригінальний, не такий як всі... Хтось, хто тебе розуміє. А в один чудовий (в переносному значенні) момент ти розумієш - це була ілюзія!..

Мені сьогодні сказали, що було б добре, якщо б я змінила свої погляди. А сенс?.. Мої погляди - це мої погляди, моя суб'єктивна думка, яка є лише МОЯ. І зміню я її лише тоді, коли цього захочу. Що саме потрібно змінити? Те, що для мене на першому місці завжди стоїть людська сутність, а не суспільство в цілому. Я пишу, щоб це прочитала ЛЮДИНА, а не щоб з цього щось взяло для себе СУСПІЛЬСТВО. Людина - це основа основ, просто ми забули про це...

Ми. Хто ж це - ми?.. У житті я ще не зустрічала людини, яка б сказала "я тебе розумію" і сказала це щиро. Боюсь, такої і не буде. Можливо, я неправильна... Але я, знову ж таки, не сприймаю слів "правильно" і "неправильно". Є просто різні думки... Різні погляди. І це нормально. Якщо всіх зробити одинаковими, то всі стануть сірою масою.

Схоже, більшість людей цього і прагнуть. Або навіть не знають, чого прагнуть. Живуть, щоб жити, що дорівнює існуванню. І, я впевнена, що ніхто не погодиться з моїми словами. Що ж, надалі шукатиму у цьому плюси.